Катерина Рубчакова — сестра Антоніни Дякової, Василя і Михайла Коссаків, М. Костів-Коссаківни, дружина Івана Рубчака (сім'ю створили 28 січня 1899 в Рогатині[3]), мати актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, теща Гната Юри.
Життєпис[ред. • ред. код]
Народилася в сім'ї дяка, самодіяльного диригента міського хору Андрія Коссака (1850—1917), сина коваля і ткача Івана Коссака з села Білої поблизу Чорткова, та його дружини Розалії Григорівної Федорович (1856—1923), доньки селян з Вигнанки.[3]
Навчалася в міській школі у Чорткові, тут вперше виступала в хорі.[2] Сценічну діяльність починала під керівництвом Степан Яновича та Костя Підвисоцького. Навчалася в музично-драматичній студії при театрі під керівництвом Йосипа Стадника, співу — в С. Козловської (1901—1902).
У 1886—1914 роках у театрі товариства «Руська Бесіда» ві Львові (1917—1918 — директор), у 1916—1918 очолювала трупу Стрілецького Театру.
У 1918—1919 роках грала в Українському театрі Миколи Бенцаля у м. Тернопіль; від 1919 — в Чернівецькому українському драматичному театрі та Новому Львівському театрі, які гастролювали в містах Галичини (Тернопіль, Борщів, Копичинці та інші), Буковини, Поділля.
На сцені виступала з Амвросієм Бучмою, Марією Заньковецькою, Мар'яном Крушельницьким, Лесем Курбасом, Антоніною Осиповичевою, Миколою Садовським, Василем і Ганною Юрчаками й іншими.
Померла в Зінківцях (від тифу,[3] біля Кам'янця Подільського). Була похована на передміському кладовищі Кам'янця Подільського, яке наприкінці 1950-х роках ліквідували. Перепохована на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 1958 року стараннями доньки Ольги.
Ролі[ред. • ред. код]
Зіграла 79 драматичних ролей, 18 партій в операх і 27 в оперетах.
- Партії в операх:
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
- Катерина і Галька (в однойменних операх М. Аркаса і С. Монюшка),
- Дідова («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського),
- Маргарита («Фавст» Ґуно),
- Маженка («Продана наречена» Б. Сметани),
- Батерфляй («Мадам Батерфляй» Пуччіні) та інші.
- Партії в оперетах:
- Ольга («Підгіряни» М. Вербицького),
- Зоріка («Циганська любов» Ф. Леґара),
- Арсена («Циганський барон» Й. Штрауса) та інші.
- У побутових мелодрамах:
- Аза, Маруся, Маруся Богуславка («Циганка Аза», «Ой, не ходи Грицю», «Маруся Богуславка» М. Старицького),
- Ярина («Невольник» М. Кропивницького),
- Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка) та інші.
- У психологічних драмах:
- Ріта («Чорна пантера і білий медвідь» В. Винниченка),
- Анна («Украдене щастя» І. Франка),
- Тетяна («Міщани» М. Ґорького),
- Маша («Живий груп» Л. Толстого) та інші.
К. Рубчакова відома також як камерна співачка. Її сценічному виконанню притаманні глибока емоційність і драматизм. У концертному репертуарі — вокальні твори М. Лисенка, В. Матюка, народні пісні й на вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інші. Пісні у її виконанні записані на платівки.
Вшанування пам'яті[ред. • ред. код]
- У 1981 році за рішенням ЮНЕСКО відзначалося 100-річчя від дня народження Катерини Рубчакової.
- У 1989 в Києві вийшла книжка Петра Медведика «Катерина Рубчакова».
- Портрети Рубчакової створили Любомир Медвідь і Ярослав Омелян.
- У 1991 році в Чорткові споруджено пам'ятник (скульптор Дмитро Стецько); тут її ім'ям названо Народний дім, а в Чортківському краєзнавчому музеї діє постійна виставка.
- 19 лютого 2015 року в місті Хмельницький з'явилася Вулиця Катерини Рубчакової.
- 19 лютого 2015 року в місті Хмельницький з'явився Провулок Катерини Рубчакової.
У концертному репертуарі співачки були пісні М. Лисенка, М. Вербицького, Я. Лопатинського, К. Стеценка й народні. Перепохована в м.Тернополі.
Немає коментарів:
Дописати коментар